Первое сообщение в теме :

Безопасность доступа в Интернет. И не только...

Каждому из пользователей Интернета тема Безопасности доступа к Сети должна быть небезынтересна!

13 января истекает срок основной поддержки операционной системы Windows 7
С этого дня компания переходит к фазе расширенной поддержки: пользователи смогут получать лишь критические патчи и обновления безопасности.
Microsoft решила "потроллить" пользователей истекающими сроками основной поддержки некоторых ключевых продуктов, включая все версии Windows 7. Период основной поддержки составляет, как правило, 5 лет, в течение которых компания предоставляет бесплатные патчи и исправления, как в части безопасности, так и в части функционала. По окончании данного периода, Microsoft предоставляет расширенную поддержку еще 5 лет, в течение которых исправления безопасности также бесплатны, а все остальные исправления требуют специальных (платных) лицензий. После завершения периода расширенной поддержки Microsoft не предоставляет никаких апдейтов, ни платных, ни бесплатных, ни по безопасности, ни по функционалу.
13 января период основной поддержки заканчивается для всех версий Windows 7 (Enterprise, Home Basic, Home Premium, Ultimate и Starter) и соответствующих версий с установленным Service Pack 1. Период расширенной поддержки Windows 7 истекает 14 января 2020 года.
Некоторые эксперты считают, что Microsoft, возможно, сместит дату окончания поддержки Windows 7, учитывая ее популярность, но пока не было никаких официальных заявлений от Microsoft на этот счет.

13 января также истекает период основной поддержки для всех версий Windows Server 2008 и Windows Server 2008 R2, а также для всех версий Windows Storage Server 2008.
В июле истекает период расширенной поддержки Windows Server 2003, то есть данный продукт будет полностью списан со счетов как и Windows XP.

15 січня Вікіпедії виповнюється 14 років
15 січня 2001 року, 14 років тому, був створений Інтернет-проект «Вікіпедія», який швидко здобув популярність, і нині є найвідвідуванішим інформаційним ресурсом у світі.
Як інформує блог громадської організації «Вікімедіа Україна», ідею створення веб-енциклопедії із вмістом, який розповсюджувався на засадах вільних ліцензій вперше запропонував у 1999 році засновник руху вільного програмного забезпечення Річард Столмен. У березні 2000 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер започаткували енциклопедію під назвою Нупедія, до написання якої мали залучатися експерти та науковці, а її тексти дозволялось вільно використовувати. Проте протягом 2000 року в Нупедії було завершено лише 2 статті.
15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер cтворили окремий проект – «Вікіпедія», який дав можливість кожному охочому створювати енциклопедичні статті, що, за їх задумом, мали стати матеріалом для написання фахових статей у Нупедії. Для цього було використано технологію «вікі», яка дає можливість відвідувачам колективно створювати й редагувати вміст веб-сайту. Сама ж назва нового проекту була утворена від гавайскового слова «вікі» (означає «швидко») та закінчення слова «енциклопедія». Від самого початку вміст Вікіпедії поширювався на засадах вільних ліцензій, а її творці відмовились від розміщення реклами на сторінках цього Інтернет-проекту. Тоді ж були сформульовані перші 5 правил проекту, які мали забезпечити енциклопедичний стиль, нейтральність тексту статей та можливість його перевірки за авторитетними джерелами. Нині вони відомі як «п’ять основ» Вікіпедії.
Менш ніж за місяць після запуску Вікіпедії було створено тисячну статтю, а аже до кінця 2001 року в ній нараховувалось близько 20 тис. статей. Успіх Вікіпедії призвів до закриття Нупедії у 2003 році, в якій за час свого існування було закінчено лише 25 статей, а ще 74 були у процесі рецензування.
У 2001 році з’явились перші не-англомовні версії Вікіпедії. А в кінці січня 2004 року з’явилась перша стаття в її україномовній версії. У 2003 році почався збір пожертв для технічної підтримки і розвитку Вікіпедії, аби уможливити її свободу від реклами. Того ж року у США було створено некомерційну організацію «Фонд Вікімедіа», яка взяла на себе ці організаційні функції.
На теперішній час Вікіпедія є сьомим за популярністю сайтом у світі згідно з рейтингом Alexa, а її сторінки переглядаються понад 19 мільярдів разів щомісяця. Вікіпедія має 288 мовних розділів, сумарна кількість статей у яких становить понад 34 мільйони. В українському мовному розділі Вікіпедії нараховується понад 547 тис. статей, і її переглядають близько 90 млн. разів на місяць. Щодоби в українській Вікіпедії робиться понад 3 тис. редагувань, – йдеться у повідомленні.
Вікіпедія є винятково волонтерським проектом: її редактори на добровільних засадах без жодної платні у свій вільний час працюють над розширенням та поліпшенням якості цієї онлайн-енциклопедії. Редагувати Вікіпедію може кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Вікіпедія є саморегульованою спільнотою, і діє за правилами, що розробляються та ухвалюються колективно самими ж редакторами Вікіпедії. Статті та зображення у Вікіпедії поширюються на засадах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported (або інших, сумісних з нею), що передбачає їх вільне використання будь-якою людиною з будь-якою метою, навіть комерційною, за умови вказання їх авторів (або посилання на версію статті чи зображення) та збереження тієї самої ліцензії.
Вікіпедія має низку сестринських проектів, серед яких є Вікіджерела (бібліотека вільних текстів), Вікісховище (медіатека вільних файлів), Вікісловник, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіцитати та ін. (створені у 2002–2006 рр.), що також підтримуються Фондом Вікімедіа. Наймолодшим проектом серед них є Вікімандри, які були започатковані два роки тому.
Як зазначається, Вікіпедія запропонувала новий тип скарбниці всіх знань у світі з новим підходом до координації людей – вільної енциклопедії, – яку кожен може вільно використовувати, вдосконалювати й розповсюджувати. Вікіпедія вже змінила та продовжує змінювати світ: одна з найповажніших у світі енциклопедій «Британіка» тепер виходить лише в електронному форматі, а спільнота редакторів Вікіпедії, разом з редакторами інших проектів «Фонду Вікімедіа», є одним з наймасовіших волонтерських рухів у світі.

Зазначення авторських прав: світлина «Wikipedia-logo-v2.svg» авторства Nohat та концепції Paullusmagnus з Вікісховища. Це зображення цілком містить офіційний логотип Вікіпедії, що є зареєстрованою торговельною маркою, і права на який належать Фонду Вікімедіа. Використання логотипу Фонду Вікімедіа регулюється політикою Фонду Вікімедіа щодо торгових марок і вимагає отримання дозволу.

Терористи відшукують патріотів на Донбасі за допомогою інтернет-сервісу Zello
Cпецслужби РФ і терористи на Донбасі можуть ідентифікувати користувачів інтернет-сервісу Zello. Про це повідомив радник голови СБУ Маркіян Лубківський.
«Російські спецслужби, які діють в Донецьку, володіють значними обсягами актуальної технічної інформації про користувачів згаданого сервісу (ім’я, дані з профілів, інші псевдоніми, які авторизувалися з одного телефонного терміналу; IMEI мобільних терміналів і їх IP-адреси, і т.д.)», — написав Лубківський у Facebook.
За його словами, СБУ отримала від одного з колишніх бойовиків докази того, що терористи можуть ідентифікувати користувачів інтернет-сервісу Zello, шукають серед них патріотів України для розправи.
Лубківський закликав громадян не передавати по Zello важливу інформацію і вжити заходів, щоб унеможливити ідентифікацію.

Компьютерный стол для работы лёжа
Как известно, длительное сидение за компьютером угрожает сердечно-сосудистой системе и вредно для позвоночника. Какой выход? Конечно же, работать лёжа.
По крайней мере, так считают инженеры из японской компании Thanko, которые разработали крепление для лежачей работы с ноутбуком Super Gorone Desk. В него даже встроен вентилятор (питание по USB) для охлаждения компьютера и прилегающих частей тела.
Конечно, гаджет в первую очередь поможет «лежачим» больным, которым прописан постельный режим и которые физически не могут сесть в обычное кресло. Но кто мешает использовать его всем остальным для повышения повседневного комфорта? Ведь так хорошо прочитать почту и проверить парочку свежих эксплоитов с утра, не вставая с постели.
Кстати, крепление легко трансформируется и для сидячей работы.
Super Gorone Desk превращается в столик для еды, если сидеть на полу. Он выдерживает нагрузку до 60 кг.
Гаджет продаётся по цене $119. Правда, за доставку экспресс-почтой придётся доплатить ещё $75. На «Амазоне» такой стоит $175. Ждём клонов от китайских производителей.

Как выявить виновника быстрой разрядки батареи в Android

Время жизни между зарядками является одним из самых главных параметров любого устройства, и именно оно во многом является определяющим при покупке. Однако далеко не всегда в процессе эксплуатации гаджет подтверждает заявленные производителем показатели автономности. Дело в том, что данная характеристика во многом зависит не только от ёмкости установленного аккумулятора, но и от множества других параметров. В том числе и от программного обеспечения, которое вы используете. Совершенно очевидно, что чем больше ваш смартфон или планшет находится в состоянии глубокого сна, тем меньше садится батарея. Однако некоторые приложения в силу заложенных в них функций или из-за ошибок разработчиков могут постоянно будить ваш гаджет и загружать процессор работой. Это может касаться как программ сторонних разработчиков, так и некоторых системных процессов.
Поэтому, если ваше устройство слишком быстро разряжается, то в первую очередь стоит поискать виновника с помощью стандартной системной утилиты мониторинга батареи. Она находится в настройках (Настройки - Батарея) и предоставляет общую информацию о батарее в виде графиков и диаграмм, а также списка основных потребителей.
Тап по любому элементу в списке вызовет появление расширенных сведений о данном потребителе. Здесь вы можете увидеть подробную статистику расхода батареи, а также советы по энергосбережению. На примере, приведённом на скриншоте выше, мы видим полную информацию по приложению Endomondo - сколько времени оно загружало процессор, использовало GPS и сетевые интерфейсы и так далее. На основании этой информации вы можете сделать выводы о энергопотреблении данной программы и либо изменить её настройки, либо вообще отказаться от её использования.
Однако стандартные системные инструменты предоставляют нам далеко не полные данные. В том случае, если вам необходимо более тщательное исследование энергопотребления своего устройства, рекомендуем вам обратиться к программе Wakelock Detector. Это одна из лучших утилит подобного рода.
В процессе работы Wakelock Detector не потребляет никаких системных ресурсов, потому что собирает и анализирует информацию предоставляемую системным Battery Stats API. Однако начиная с версии Android 4.4 KitKat компания Google внесла изменения, блокирующие доступ сторонних приложений к этой статистике. Поэтому для работы Wakelock Detector под свежими версиями операционной системы вам понадобятся права суперпользователя.
При запуске Wakelock Detector вам сразу будет показан список процессов, будящих ваше устройство. Сверху представлена ленточная диаграмма общей статистики, а ниже графики по каждой программе. Тап по любому из элементов раскроет подробные данные по процессам и сервисам.
Обратите внимание на переключатели, расположенные на верхней панели Wakelock Detector. С их помощью вы сможете отсортировать программы по типу энергопотребления (загрузка процессора, включение экрана, пробуждение устройства) или по таким параметрам, как название, время запуска, общее время работы. Таким образом, вы легко сможете найти самое энергоёмкое приложение среди установленных у вас программ.
Для тех пользователей, которые готовы ещё глубже погрузиться в поиски виновников разряда батареи рекомендуем открыть настройки программы и отметить опцию «Расширенный режим». Это поможет вам исследовать не только пользовательские программы, но и системные процессы. Хотим сразу предупредить, что хотя этот режим и может показать вам самые прожорливые системные службы, все манипуляции с ними должны производиться очень осторожно и обдуманно. В любом случае, вы сможете узнать хотя бы направление поиска и с помощью Google попробовать найти решение своей проблемы.

Как просматривать сайты в Google Chrome без подключения к Сети

Каждый раз, когда вам необходимо просмотреть какую-либо страницу в Сети, ваш браузер посылает запрос на соответствующий сервер, а затем загружает нужное содержимое. Если же подключение к Сети в данный момент отсутствует, то вы увидите сообщение о невозможности отображения этой страницы. Самое обидное, что это происходит даже тогда, когда вы пытаетесь просмотреть страницу, которую уже посещали и всё содержимое которой имеется в кэше на жёстком диске. Однако есть возможность научить браузер Google Chrome извлекать это содержимое и правильно отображать страницы даже без подключения к Сети.
Для активации этой опции вам понадобится открыть страницу с экспериментальными настройками браузера. Для этого введите в адресной строке chrome://flags/ и нажмите ввод. После этого найдите и включите опцию под названием «Показывать кнопку для загрузки локальной неактивной копии». Перезапустите браузер.
Теперь, когда вы захотите в офлайне просмотреть одну из ранее посещённых страниц, вы увидите стандартное уведомление о невозможности её загрузки, а рядом новую кнопку «Открыть сохранённую копию». При её нажатии будет загружена имеющаяся копия, сохранённая на жёстком диске при предыдущем посещении сайта.
Как правило, локальная копия не слишком будет отличаться от оригинала, так как Google Chrome кэширует HTML, изображения, JavaScript и CSS. Однако, если страница имеет сложную структуру, встроенное видео или другое мультимедийное содержимое, то оно, разумеется, показано не будет.
Данная функция пригодится всем пользователям, которые имеют нестабильное подключение к Сети или вынуждены периодически работать в офлайне. Теперь вы сможете в любой момент загрузить страницу, которую уже открывали ранее, и дочитать статью независимо от наличия подключения к Сети.

8 секретов Word, которые помогут упростить работу

Microsoft Word — самый важный и необходимый инструмент для любой офисной работы. А количество функций, которыми он обладает, повергнет в шок любого человека. Мы выбрали 9 советов, которые помогут упростить работу с Word и автоматизировать некоторые рутинные дела.

Тримай свій акаунт в безпеці!

Коментуючи ворожі новини ти маєш розуміти, що тебе можуть в будь-який момент заблокувати за те, що ти поширюєш правду. Саме так діють інформаційні агенти Кремля.
Агенти Кремля ніколи не використовують своїх справжніх сторінок. Для цих цілей вони створюють інші акаунти. Ось інструкція, як створюється російська армія ботів.
1. Реєструється нова поштова скринька
2. Тоді реєструється нова сторінка в соціальних мережах Вконтакті, Facebook, Однокласніках та Twitter на нову електронну скриньку.
3. Боти називаються реальним ім’ям, з розповсюдженим прізвищем і російською мовою. Наприклад: "Александр Иванов", "Сергей Шевченко", "Алла Григорьева" тощо.
4. Анкета користувача заповнюється повністю.
5. Містами проживання часто обираються українські, здебільшого з території Донбасу.
6. Аватар - це фотографія реальної людини. Як правило, це фото віддзеркалюють в графічному редакторі.
7. На сторінку в фотоальбом заливаються фотографії з "рідним" містом, природою тощо. Ці фотографії можна знайти в соцмережах або в пошуковій системі Google.
8. Після цього робляться перепости чи передруки популярних сторінок на загальні, неполітичні теми. Пишуться унікальні записи, наприклад про котлети, сусідів тощо. Все вказує на те, що це "живий" аккаунт.
9. Боти додають собі друзів, але не більше 10 на день та не більше 1 за 10 секунд (а то соцмережі заблокують). Чим більше у бота друзів, тим більше до нього довіри.
10. Боти також підписуються на публічні сторінки або групи "рідного" міста.
11. Як правило, боти не додають у друзі свої справжні сторінки, чи сторінки своїх близьких.

Для того, щоб російські фейки не заблокували тебе, ми рекомендуємо приховувати своє ім’я і персональні дані у інформаційній протидії з ними.

Приложения, которые не идут на пользу вашему смартфону

Компания AVG, известная как своим мобильным, так и десктопным антивирусом, опубликовала отчёт о приложениях для Android-смартфонов, которые больше всего бьют по производительности и автономности устройств. В перечень попали приложения из самых разных категорий Google Play, так что если вы бережно относитесь к заряду батареи и плавности работы своего гаджета, то вам совсем не повредит ознакомиться с представленным списком.
Как сообщает androidauthority, данный отчёт является ежеквартальным, а потому не составляет труда проследить некоторую тенденцию. В частности, в списке стало гораздо меньше предустановленных приложений от компании Samsung, хотя им и не удалось исчезнуть из него полностью.
Исходя из этого отчёта, одним из самых «вредных» приложений является клиент социальной сети Facebook, который занимает третье место в категории «пожирателей батареи» среди приложений, запускающихся с включением смартфона, третье место среди «поглотителей свободного места» на внутреннем хранилище, третье место среди «проглотов трафика» и первое место среди приложений, пожирающих ресурсы производительности. При всём этом Facebook занимает первое место среди установленных приложений из категории Социальные.
Из «пожирателей батареи», которых пользователь запускает самостоятельно, стоит выделить действительно популярные музыкальный сервис Spotify (4 место), фотоприложение Retrica (6 место), месседжер Line (8 место) и «читалку» Amazon Kindle (9 место).
Кроме того, упомянем и WhatsApp, занимающий почётное десятое место в рейтинге приложений, расходующих заряд аккумулятора с включением устройства.
Помимо Facebook, к свободным гигабайтам на внутреннем хранилище недостаточно бережно относятся всё тот же Spotify (4 место), что для него, пожалуй, простительно, а также Instagram (6 место), браузер Chrome (7 место) и социальный видеосервис Vine (10 место).
А на производительность, опять же вслед за Facebook, оказывают своё негативное влияние Spotify (2 место), Instagram (3 место) и Line (8 место).
Словом, выходит, что социальные сети не только отнимают у человека огромную кучу времени, но и не идут на пользу его смартфону. Хотя кого это остановит от их использования?